Історія Великої Доброні

В урочищі Араньош Домб (Золотий Пагорб) — багатошарове поселення. Виявлено шари культури алфелдської мальованої кераміки, перших століть нашої ери та давньоруського часу. Досліджувалося в 1973 році експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом С. І. Пеняка. На південний схід від села, на лівому березі каналу — енеолітичне поселення. На північ від села, ліворуч від дороги Велика Добронь — Мукачево, у тому місці, де газопровід перетинає дорогу — поселення давніх слов’ян VII—IX століть. На віддалі одного кілометра на північ від села — поселення пізньонеолітичної доби. В околицях тваринницьких ферм — давньоруське поселення VII—IX століть. Давньослов’янське поселення розташоване також ліворуч від дороги Шилівці — Галоч, обабіч меліоратичного каналу.

Перші історичні джерела про село відносяться до 1248 року. Документи 1270 і 1282 року згадують його як королівський маєток під назвами: «Dobron», «Dubrum», «Dubron».

Від XIV ст. селом володіли Р. Доброні, Д. Доброні, Д. Доброрускаї та інші власники. Серед власників села в XV ст. Були відомі родини Добо, Перені, Даровці. З 1638 року добронськими землями володіли трансильванські князі з угорського княжого роду Ракоці. У війську Ференца II Ракоці у визвольній війні угорського народу проти австрійської монархії Габсбургів (1703—1711 рр.) брало участь понад 600 добронських селян.

Джерела XVIII ст. Велику Добронь вважають мадярським селом. В селі діє дитячий будинок милосердя «Добрий самаритянин», що є першим недержавним дитячим будинком на території країн СНД.

інші Заклади категорії “Історія Великої Доброні”

Цифровий паспорт